Видатні особистості нашого краю




Іван 
Карпенко-Карий
(справжнє прізвище — Тобілевич)  
український письменник, драматург, 
актор, ерудит, 
один з корифеїв українського побутового театру. 






      

      Народився 29 вересня 1845 в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда (нині Кропивницьк). У сім’ї керуючого маєтком Карпа Тобілевича.

     Навчався Бобринському повітовому училищі, яке в 1859 році закінчив на «відмінно». Іван Тобілевич отримав посаду писарчука в 14 років, а згодом його підвищили до канцелярського служителя в Бобринецькому повітовому суді, ще пізніше — до столоначальника у кримінальній частині.  

   Протягом 23 років був чиновником і довгий час був секретарем міської поліції в Єлисаветграді, звідки був звільнений і засланий 1883 за постачання паспортами революціонерів.   У 1880-і роки грав у трупі М. Л. Кропивницького, з 1883 року став писати драми українською мовою. У 1886 році в Херсоні вийшла збірка його драм: «Бондарівна», «Хто винен?» І «Розумний и дурень». У 1887 році була видана його драма «Наймичка» (в Херсоні), в 1891 — «Мартин Боруля» (надруковано в «Зорі»).

      Перевага його драм — жвавість, цілісність характерів і хороша мова.      1906 — захворів, залишив сцену й виїхав на лікування до Берліна. 15 вересня       1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування; поховано його на хуторі Надія.

Усього І. Карпенко-Карий написав 18 п’єс.

Бібліографія Івана Карпенка-Карого:
  • Бурлака (1883)
  • Безталанна (1884)
  • Бондарівна (1884)
  • Розумний і дурень (1885)
  • Наймичка (1885)
  • Мартин Боруля (1886)
  • Гроші (1889)
  • Сто тисяч (1889)
  • Батькова казка (1892)
  • Паливода XVIII століття (1893)
  • Лиха іскра поле спалить і сама щезне (1895)
  • Понад Дніпром (1897)
  • Чумаки (1897)
  • Сава Чалий (1899)
  • Хазяїн (1900)
  • Гандзя (1902)
  • Суета (1903)
  • Житейськеє море (1904)

______________________________________________________




Немає коментарів:

Дописати коментар